Статті

Таємниці води -Емото Масару

Дослідження знаменитого японського вченого й цілителя Масару Емото показують, що вода здатна всмоктувати, зберігати й передавати людські думки й емоції. Форма кристалів льоду, що утворяться при замерзанні води, не тільки залежить від її чистоти, але й змінюється залежно від того, яку над цією водою виконують музику, які їй показують зображення і вимовляють слова, і навіть від того, що думають люди про неї або не обертають на неї уваги. Доктор Емото вважає, що, оскільки вода здатна реагувати на дуже широкий спектр електромагнітних коливань ("вібрацій", або хадо, як він їх називає), вона відбиває фундаментальні властивості всесвіту в цілому. Як люди, так і вся наша Земля на 70 відсотків складається з води. Вода - це сполучна ланка між духом і матерією. Ми можемо зцілити самих себе й планету, свідомо культивуючи найважливіші позитивні "вібрації" любові й вдячності. Масару Емото розшифровує інформацію, закладену в кристалах замороженої води, - і одержує приголомшливі результати! Якщо ви дотепер сумніваєтеся в тому, що ваші думки впливають на світ навколо вас, познайомтеся із працями Емото.

Експерименти японського вченого Масару Емото переконливо демонструють вплив людської свідомісті на матерію - у цьому випадку на воду.

Вступ

З тих пір як я почав робити фотографії кристалів замерзлого льоду, пройшло вже більше десяти років. Задовго до цього я вже проводив дослідження з виміру хвильових коливань у воді, однак коли я почав вивчати кристали, то виявив, що вода здатна самовиражатися самими різними способами.

Я довідався про те, що в цих фотографіях кристалів укладена глибока мудрість, який ми ще повинні навчитися. На відміну від води з-під крана, природна вода має здатність утворювати безліч чудових кристалів, які стають ще більш прекрасними, якщо піддати воду впливу гарної музики. Дивно різні кристали виходять, якщо вимовити над водою такі несхожі за змістом фрази, як "спасибі" і "ти дурень". Кристали дадуть нам ще багато уроків про те, як ми могли б (і як повинні) прожити своє життя.

У червні 1999 року я опублікував колекцію фотографій у книзі за назвою "Послання води". Незважаючи на те що ця книга була видана на мої особисті засоби й не призначалася для продажу в більших книгарнях , людська поголоска привела до того, що вона стала бестселером.

Такого майже ніколи не буває у видавничому бізнесі. З одного боку, я був глибоко здивований, оскільки все це відбувалося прямо в мене на очах, а з іншого боку, мене переповняла вдячність до всім тих людям, які не пошкодували свого часу, щоб розповісти іншим про цю книгу.

Для того щоб поділитися ідеями своєї книги із ще більшою кількістю людей, я організував її переклад на англійську мову. Англійське видання теж мало успіх, і незабаром я почав одержувати запрошення прочитати лекції зі Швейцарії й інших країн.

Очевидно, ці фотографії кристалів разом з посланнями, які вони несуть миру, були опубліковані в підходящий історичний момент. Сам факт цієї публікації цілком можна розглядати як ознаку настання часів, коли дуже багато з людей стають сприйнятливими до цих послань. Я дякую Богові за те, що мені була дана можливість працювати над цим проектом.

Я розумію, що в багатьох з нас можуть бути досить складні відносини з ідеєю Бога. Ця книга цілком присвячена воді. Але чим краще ви будете розуміти воду, тим складніше вам буде заперечувати існування Бога. Я б хотів, щоб ви задумалися про свої почуття у зв'язку із цим, коли будете розглядати фотографії кристалів у цій книзі.

Коли мене вперше попросили написати цю книгу для японського видавництва "Санмарк", я відразу зрозумів, що в мені дозріла безліч чудових ідей, який я хотів би поділитися. Коли я розповів про їх Нобутаке Вузькі, президентові "Санмарка", він відповів, що саме на цьому він і хотів просити мене зосередитися. Він навіть відправив одного зі своїх співробітників по ім'ю Рюя Сайтоу послухати лекції, які я читав у Швейцарії.

Тепер, коли книга закінчена, мене переповняє почуття задоволення. Це видання стало свого роду "трибуною", з якої я зміг розповісти про "теорію коливань", що я вивчав більше десяти років, а також про мої власні досвіди, дослідження, заснованих на спостереженнях за людським поводженням, і міркуваннях про всесвіт.

Я хочу скористатися з можливості й виразити глибоку вдячність Синдзи Танигаве, президентові корпорації "Кокоро"; Наоки Утики, головному редактору видавництва "Санмарк"; Тацуе Сайто, а також всім тим, у кого я брав інтерв'ю для цієї книги.

Я також вдячний Тецуе Тагути, що був президентові корпорації "Нитирэй Айс", що представили мені значну частину тих проб води, які я використовував для створення кристалів, представлених у книзі.

Спасибі й видавництву "Бейонд уордз паблишинг" за публікацію цієї книги англійською мовою, завдяки чому ще більше людей в усьому світі змогли довідатися про наші відносини з водою.

Я вдячний всім читачам цієї книги. І нарешті, я повинен засвідчити свою повагу самій Воді й подякувати Їй. Спасибі Тобі, Вода!

Пролог

Зараз, коли ви тільки починаєте читати цю книгу, я б хотів попросити вас оцінити своє життя. Точніше, я хотів би вас запитати: ви щасливі?

Звичайно, кожний з нас по-своєму визначає щастя, але все-таки - є чи у вашім серці відчуття спокою, чи впевнені ви у своєму майбутньому, чи випробовуєте ви ранком, у момент пробудження, почуття очікування чогось радісного? Якщо от це все називати щастям, то могли б ви сказати, що ви щасливі?

Думаю, можна із упевненістю затверджувати - небагато найдеться людей, які зможуть відповісти твердим "так". Більшість не вважає, що їхнє життя складається в точності так, як вони б хотіли. Що ж з нам такий біль? Що таке відбувається у світі, через що стільки людей не можуть просто бути щасливими?

Мені здається, що всі ми живемо в епоху хаосу. Слово "хаос" характеризує той стан сум'яття й безладдя, що є ознакою неорганізованої матерії, що існувала до створення всесвіту.

Просто йдучи по життю, ми почуваємо себе змученими й втомленими. Газети й телебачення обрушують на нас потоки інформації, а на роботі ми постійно зіштовхуємося із проблемами й непорозуміннями. І ці проблеми представляються нам численними й непереборними.

Швидше за все, така сутність життя скрізь, куди б ми не відправилися. Наша малюсінька планета просто перевантажена економічними протиріччями, сімейними безладдями, етнічними забобонами, екологічними катастрофами, релігійними війнами й всіма іншими проблемами, які тільки можна уявити. І вся інформація про людей страждаючих і людях, що насолоджуються стражданнями інших людей, про людей, які багатіють, і людях, які розоряються, про гноблені й гнобителів доходить до нас навіть із протилежної сторони земної кулі всього за кілька секунд.

Хто, запитаємо ми, є причиною всіх цих страждань? Мир стає більше роз'єднане й далеким, життя в ньому ускладнюється. Ми й так уже по шию поринули в хаос, а світові проблеми всі продовжують заглиблюватися.

Втім, у нас є щось загальне - всі ми шукаємо вихід. Кожний з нас шукає відповідь, а відповідь цей настільки проста й ефектний, що дотепер він навіть не приходив нам у голову.

Отже, у чому причина всього цього безладдя ? У чому корінь всіх лих? Що б це не було, воно веде мир від гармонії до розбрату.

Можливо, це неминуче явище. Хоча всі ми належимо до одного біологічного виду, у нас є національні й расові особливості, а отже, і мислимо ми по-різному.

Крім того, більшість людей із працею приймають речі, несхожі на ті, що їх оточують. Результатом цього є безперервний потік лих і страждань. Здається, що, по-ка люди залишаються людьми, будь-яке запропоноване пояснення незмінно в когось буде зустрічати відсіч.

І от ми знову повернулися туди ж, звідки почали. Чи може існувати те єдине пояснення, що буде застосовно до всіх людей на земній кулі, у якому кожний увірував би? Чи можливо пояснення настільки простої, що кожний смог би зрозуміти його?

Отож : я знайшов це рішення, і воно полягає в наступному: людське тіло в середньому на 70 % складається з води.

Ми починаємо наше життя у вигляді плода, що складається з води на 99 %. Коли ми народжуємося, вода становить 90 % нашого тіла, а на той час, коли ми досягаємо дорослого віку, зміст води знижується до 70 %. Якщо ми вмираємо в глибокій старості, то наше тіло складається з води приблизно на 50 %. Іншими словами, на всьому протязі нашого життя ми існуємо головним чином у вигляді води.

З фізичної точки зору людина - це вода. Усвідомивши це, я почав дивитися на мир зовсім по іншому.

По-перше, я зрозумів, що це правило щодо води ставиться до всіх людей. Тому те, що я збираюся розповісти, стосується кожного з нас, в усьому світі.

Я думаю, мені вдалося побачити той шлях, по якому люди повинні йти протягом свого життя. Отже, як можуть люди жити щасливим і здоровим життям? Відповідь полягає в наступному - треба очистити воду, що становить до 70 % нашого тіла.

Вода в ріці залишається чистої тому, що вона рухається. Коли вода стає застійної, вона вмирає. Тому вода повинна постійно бути в з. Вода, або кров, у тілі хворої людини застоюється. Коли кров перестає текти, тіло починає розкладатися, а якщо кров у мозку зупиняється, це може загрожувати життя.

Але чому кров стає застійною? Ми можемо розглядати цей стан як застій емоцій. Сучасні дослідники показали, що стан свідомості непосредст- венно впливає на стан тіла. Коли ви живете повним життям, одержуєте від її задоволення, ви почуваєте себе краще й у фізичному плані, а коли ваше життя наповнене борь- бій і жалями, ваше тіло теж знає про це.

Отже, коли ваші емоції протікають через ваше тіло, ви випробовуєте почуття радості й рухаєтеся назустріч фізичному здоров'ю. Рух, зміна, плин - це і є життя.

Якщо прийняти як даність, що, перш ніж стати людьми, ми існуємо у формі в- ды, ми ближче підійдемо до відповіді на основне питання: що таке людина. Зрозумівши воду, ми бу- дем краще розуміти людське тіло й, можливо, навіть розкриємо велику таємницю - чому ми народилися й чому існуємо саме так, а не інакше.

Отже, що таке вода? Можна було б сміло сказати, що це життєва сила. Втративши 50 % води з тіла, ми вже не зможемо підтримувати життя. Завдяки воді, що переноситься кров'ю й внутрішніми рідинами організму, живильні речовини циркулюють по нашому тілу. Цей потік води дає нам можливість жити активним життям. Вода грає в нашім тілі роль переносника енергії.

Такий перенос енергії схожий на вантажну машину, що рухається через все тіло. Якщо тіло засмічене й брудно, тоді й вантаж у цій машині також стане брудним. Тому так важливо, щоб вода завжди залишалася чистої.

Сьогодні більше, ніж коли- або, медичне співтовариство починає дивитися на воду як на переносник енергії й навіть використовує неї для лікування хвороб. Одна з областей ме- дицины, що визнають важливе значення води, - гомеопатія.

Гомеопатія з'явилася в Німеччині в першій половині XІ століття завдяки працям Самуэля Ханемана ( 1791-1843), однак коріннями вона сходить до батька медицини, Гіппократові (ок.460- 370 гг. до н.е. ), що описав безліч способів лікування, схожих на ті, що застосовуються в гомеопатії. Коротко говорячи, засновники гомеопатичної медицини вчили "лікувати подібне подібним, прописувати отруту проти отрути".

Так, наприклад, симптоми отруєння свинцем можна полегшити, якщо випити воду, з- держащую той же свинець у дуже малій концентрації - у межах від 1:1012 (один до трильйона)до 1:10™!

При таких концентраціях сама речовина вже практично не є присутнім у воді, але сама вода зберігає його властивості; вона- те й народжує ліки для лікування отруєння свинцем.

Гомеопатія висуває принцип: чим більше розведення, тим більше ефект. Із цього логічно треба, що чим вище концентрація отрути в організмі, тим більше повинен бути коефіцієнт розведення.

Цю думку можна виразити й по-іншому. Для того щоб позбутися від симптомів, використовується не вплив самої речовини, а інформація про нього, скопійована й збережена у воді. Саме вона й стирає інформацію про симптоми, викликаних цією отрутою.

Отже, вода має здатність копіювати й запам'ятовувати інформацію. Ми навіть можемо припустити, що вода океану зберігає пам'ять про створення, що жили в його глибинах. Льодовики теж можуть уміщати в себе мільйони років історії нашої планети.

Вода циркулює навколо земної кулі, протікає через наші тіла й розноситься потім по усьому світі. Якби ми могли прочитати інформацію, що зберігається в пам'яті води, то довідалися б історію епічних масштабів.

Зрозуміти воду - значить зрозуміти всесвіт, усе чудеса природи й саме життя.

Я займався дослідженнями води багато років. Розуміння того, що вода має здатність копіювати інформацію, змінило моє життя. Після того як я зробив це відкриття в Америці, я привіз його із собою назад у Японію. З тих пор я використовую спосіб- ность води копіювати інформацію, для того щоб допомагати людям відновлювати здоров'я.

Ще не дуже давно лікарі навіть не розглядали можливість того, що вода сама по собі має цілющі властивості. Я був (і залишаюся) абсолютно переконаний у тім, що вода здатна запам'ятовувати й передавати інформацію, однак це положення натрапило на пол-ное неприйняття з боку медичного співтовариства.

В 1988 році французький учений Жак Бенвенист почав експеримент, метою якого було дослідження основних принципів гомеопатії. Він розвів ліки водою на^-стільки, що його вже неможливо було виявити клінічними методами, а потім виявив, що цей розчин робить на хворих така ж дія, що й нерозведені ліки.

Через рік після того, як він відправив свої результати в англійський науковий журнал "Нэйчер", вони були нарешті надруковані - правда, у супроводі коментарів, що зводилися до того, що результати цих експериментів сумнівні й не мають під собою Ника- кого фізичного обґрунтування. З тих пор гіпотеза Бенвениста залишалася похованої й забутої. Щораз , коли хтось уживає дослідження й експерименти, результати яких розбурхують наукове співтовариство, реакція звичайно однакова.

Я давно цікавився, чи можна знайти фізичне обґрунтування здатності води запам'ятовувати інформацію. Чи існує який-небудь спосіб зробити це видимим для наше-

Коли ваше серце відкрите для всього нового, ви починаєте зауважувати дріб'язки, які можуть привести вас до величезних відкриттів. Так, один раз я випадково відкрив книгу на словах, які буквально кинулися мені в очі: "Не існує двох зовсім однакових сніжних кристалів".

Звичайно, я проходив це ще в середній школі. У кожної зі сніжинок, які впали на землю за мільйони років, своя унікальна форма. І все-таки я прочитав цю з так, начебто воно несло зовсім інший зміст, оскільки моє серце було відкрито й готове вос- прийняти це послання. У наступну мить я подумав: якщо я заморожу воду й подивлюся на кристали, можливо, кожний з них теж буде зовсім унікальним. Це був мій перший крок на шляху в новий і недосліджений мир. Я вирішив заморожувати воду й фотографувати кристали.

По природі своєї я не звик вичікувати й сидіти сложа руки, коли є свіжа ідея. Я негайно ж попросив молодого дослідника з моєї компанії почати експерименти, але в цій області ніхто не знав практично нічого. Не було ніякої гарантії того, що наші зусилля зрештою будуть вознаграждены. Але, як не дивно, я ніколи не сумнівався в тім, що ми на вірному шляху. Я був упевнений у тім, що моє припущення було правильно й що експерименти підуть добре: я просто знав це. Звичайно я страждаю недоліком наполегливості, але цього разу я не збирався здаватися.

Першим моїм кроком було орендувати дуже тонкий мікроскоп і дивитися на воду, за- морожену в холодильнику. Однак, оскільки фотографії робилися при кімнатній температурі, лід танув. Нам треба було чимало часу для того, щоб ми змогли одержати хоч якісь фотографії кристалів.

Щовечора після роботи я запрошував свого молодого помічника на вечерю й намагався підбадьорити його. Я говорив йому, що дуже розраховую на нього, і просив, щоб він постарався й зробив усе від нього залежне.

Після двох місяців проб і помилок нам нарешті вдалося зробити одну фотографію. Вода подарувала нам фотографію прекрасного шестикутного кристала. Мене просто переповняло хвилювання, коли мій співробітник прийшов до мене із цією новиною.

Тепер для експериментів у мене є великий холодильник, у якому підтримується температура -5°С и усередині якого можна вільно пересуватися, але все почалося з першої фотографії. Беручи до уваги метод, яким ми тоді користувалися, дивно, що ми взагалі змогли одержати той перший знімок.

Те, що ви вважаєте за можливе у вашім серці, можливо. Ми все уможливлюємо нашою власною волею. Те, що ми уявляємо собі в наших думках, стає частиною нашого миру. Це лише одна з багатьох речей, які я довідався від води.

Фотографії кристалів води, які я почав робити, виявилися винятково виразними й красномовними. У них я виявив глибоку філософію. Кристали з'являються лише на двадцять- тридцять секунд, коли температура підвищується й лід починає танути. Істина всесвіту знаходить форму й стає видимої лише на кілька митей. І в цей короткий проміжок часу перед нашими очами відкривається вікно у воістину чарівний мир.

Дозвольте мені розповісти, як я роблю фотографії кристалів води.

Я поміщаю п'ятдесят різних проб води в п'ятдесят чашок Петри. (У перші роки я брав сотню чашок.) Ці проби я заморожую в морозильнику при температурі -20°С у ті- чение трьох годин. У результаті завдяки поверхневому натягу утворяться острівці льоду діаметром біля одного міліметра. Кристал видний, коли ви направляєте світло на вір- хушку такого крижаного острівця.

Звичайно, у мене при жодному досвіді не виходило п'ятдесятьох однакових кристал- лов, а іноді й взагалі ніяких кристалів не утворювалося. Коли ми проаналізували кристали, що виходять, то виявили, що різна вода утворить кристали різної форми. Деякі з них були схожі на правильні сніжинки, деякі виходили деформованими, а в деяких пробах води, як я вже сказав, взагалі ніякі кристали не утворювалися.

Спершу я подивився на кристали водопровідної води з різних районів. Вода Токіо виявилася просто жахливою - вона не могла утворити жодного закінченого кристала. Для дезінфекції у водопровідну воду додають деяка кількість хлору, що повністю руйнує структуру природної води.

Однак із природної води, поза залежністю від того, звідки вона була взята - будь те джерела, підводні ріки, льодовики або верхів'я рік, - формувалися цілком закінчені кристали.

Мої дослідження кристалів льоду стали просуватися успешнее. І от один раз мій компаньйон, що був так само захоплений цим проектом, як і я, сказав щось абсолютно несподіване: "А давайте подивимося, що відбудеться, якщо ми піддамо воду впливу музики".

Я знав про те, що музичні вібрації можуть зробити певний вплив на воду. Я сам надзвичайно люблю музику й у дитинстві навіть збирався стати професійним музикантом, і тому я, природно, відразу ж схвалив цей незвичайний експеримент.

Спочатку ми не мали ні найменшого подання про те, яку музику ми будемо ис- пользовать і при яких умовах будемо проводити наш експеримент. Але після безлічі проб і помилок ми прийшли до висновку, що кращий спосіб, він же й найпростіший , - ставити пляшку з водою на стіл між двох динаміків і включити музику такої гучності, яку звичайно слухає людина. Крім того, ми повинні були використовувати ту ж воду, що й у попередніх експериментах.

Спершу ми спробували дистильовану воду, куплену в аптеці.

Результати вразили нас. Пасторальна симфонія Бетховена, з її яскравими й чистими інтонаціями, привела до створення прекрасних і добре оформлених кристалів. Сорокова симфонія Моцарта, граціозна молитва красі, створювала кристали, які були вишуканими й витонченими. А кристали, утворені після прослуховування одного з етюдів Шопена (Е, Ор.10, №3), уразили нас своїми чудовими деталями.

Будь-яка класична музика, впливу якої ми піддавали воду, приводила до утворення правильно сформованих кристалів із чітко вираженими характерними з. На противагу цьому вода, на яку діяли шаленою музикою важкої долі, здатна була в найкращому разі утворити обламані й неправильно сформовані кристали.

Але на цьому наші експерименти не закінчилися. Далі ми задалися питанням, що про- спливе, якщо ми напишемо слова начебто "спасибі" або "дурень" на шматочках паперу й обернемо цей папір навколо пляшок з водою так, щоб слова були звернені до неї. Здавалося неймовірним, щоб вода могла "прочитати" написане, зрозуміти його значення й відповідно до цього змінити свою структуру. Однак після експериментів з музикою я був готовий до самого неймовірного. Ми почували себе, начебто дослідники, що відправляються в подорож крізь незвідані джунглі.

Результати експериментів не розчарували нас. Вода, який показували слово "спасибі", утворили гарні шестикутні кристали, у той час як вода, що піддавалася впливу слів "ти дурень", створила кристали, подібні до кристалів води, "слушавшей" важка доля, - виродливі уламки.

Подальші експерименти показали, що вода, що піддавалася впливу спонукальних закликів ("Давай це зробимо"), утворювала привабливі кристали із правильною будовою. Вода ж, на яку впливали фразами в наказовому способі ("Роби це!"), навряд чи взагалі могла утворити які-небудь кристали.

Урок, що ми можемо витягти із цього експерименту, полягає в тім, що слова мають силу. Вібрації гарних слів впливають на наш мир, у той час як вібрації, що виходять від негативних, твердих слів, володіють здатне- стью руйнувати його.

Вивчення води - це, у якімсь змісті, дослідження законів світобудови, а кристали, які нам показує вода, - немов ворота в інший вимір. Коли ми продовжили наші експерименти по фотографуванню кристалів, нам здалося, начебто ми піднімаємося усе вище по сходам, що ведуть до розуміння найважливіших істин всесвіту.

Мені особливо запам'яталася одна фотографія. Це був найкрасивіший і вишуканий кристал з усіх, що я бачив дотепер , - кристал, утворений під впливом слів "любов і вдячність". Здавалася, начебто вода радувалася й раділа, створюючи пишно, що розпустився квітку. Це було настільки прекрасно, що я можу сказати - із цього моменту все моє життя перемінилося.

Вода навчила мене розуміти тонкості людської душі й той вплив, що "любов і вдячність" можуть робити на мир.

У Японії говорять, що слова, що йдуть від душі, належать духу, що називається котодама, або "дух слів", а вимовляючи слова, ми одержуємо здатність змінювати мир. Ми все знаємо, що слова мають величезний уплив на те, як ми думаємо й почуваємо, і що справи звичайно йдуть більш гладко, якщо використовувати підбадьорливі слова. Однак дотепер ми не мали можливості навіч побачити дію позитивних слів.

Слова - це прояву душі. І цілком імовірно, що стан нашої душі впливає на воду (складову, як ми пам'ятаємо, не менш 70 % нашого тіла) і, таким чином, дуже сильно впливає на наші тіла. Люди, що володіють гарним здоров'ям, звичайно володіють і сильним духом. І дійсно, здоровий дух найбільше зручно почуває себе саме в здоровому тілі.

Прагнучи допомогти як можна більшій кількості людей видужувати або залишатися здоровими, я багато років доглядав за хворими. І чим більше я бачив людей, що випробовують страждання, тим більше переконувався в тім, що хвороба - це не тільки особиста проблема, але й результат деформації суспільства в цілому.

Доти поки ми не змінимо знівечений мир, у якому всі ми живемо, і поки не навчимося лікувати поранену душу, кількість людей, що страждають від фізичних хвороб, не зменшиться.

Отже, що ж це таке - каліцтво миру? Каліцтво миру - це каліцтво душі, і подібні каліцтва можуть впливати на сам всесвіт. Одна крапля, що впала в ставок, породжує кола, які поширюються нескінченно. Каліцтво однієї лише душі з на увесь світ, породжуючи глобальні каліцтва.

Але не все загублено - надія ще є. Є порятунок, і воно називається "любов і вдячність".

Земля шукає. Вона хоче бути прекрасної. Вона хоче бути так прекрасна, як це тільки можливо. Колись я сказав про те, що людина - це вода. Я більш ніж упевнений у тім, що в тих людях, які дивляться на фотографії кристалів, вода перетерплює якісь зміни.

І я знайшов самий прекрасний із всіх кристалів, кристал, що створений "любов'ю й вдячністю". Мабуть, саме на цьому засновані все релігії миру, і, якби всі жили в любові й вдячності, закони стали б не потрібні. "Любов і вдячність" - от ті слова, які повинні служити нам провідником у цьому світі.

Вода ясно показує нам, як ми повинні прожити наше життя. Історія води починається з кожної окремої клітинки й охоплює весь всесвіт. Я сподіваюся, що й ви відчуєте той же підйом і хвилювання, які почував я, спостерігаючи за розвитком цієї драми.