Статті

Все твориться свідомістю

З тих пір як я зайнявся вивченням дивних властивостей води, мені пощастило бачити безліч зразків води із усього світу й проводити на них експерименти. Вода з будь-якої крапки Землі має свої унікальні й прекрасні особливості.

Крім того, я своїми очами бачив, як вода в усьому світі стає брудною. Всесвітня торговельна організація вже заявила: якщо XX століття почалося з війни за нафту, то XXІ стане свідком війни за воду.

Вище було сказано, що у зв'язку з повсюдним використанням хлору в Японії немає водопровідної води, здатної утворювати закінчені й повні кристали. Хлор, уперше застосований у Лондоні на початку XX століття, використовується в Японії от уже більше п'ятдесятьох років.

На відміну від води з-під крана, джерельна вода, вода з верховий рік і інших при- рідних джерел створює прекрасні кристали. Однак більша частина води, що ті- перь з'являється з-під землі, пролилася з неба більше п'ятдесятьох років тому, приблизно в той час, коли в Японії почалася індустріалізація.

Забруднення дощової води досягло глобальних масштабів. Я намагався сфотографувати кристали, утворені водопровідною водою одного японського міста, забрудненої диоксином, але не зміг одержати ні натяку на утворення кристалів. Промислові відходи забруднюють воду, що протікає, що розносить отруйні речовини по усьому світі.

Але надія є. Люди, що живуть у місті з водою, отруєної диоксином, дуже зацікавилися питанням захисту своєї води, і тепер з кожним роком їй стає усе легше й легше утворювати кристали.

Забруднення почалося в нашій власній свідомості. Ми почали думати, що хочемо достатку й комфорту за всяку ціну, але наш егоїзм привів до забруднення навколишнього середовища, що тепер торкнулося кожного куточка земної кулі.

Завдяки фотографіям кристалів ми побачили, що вода - це дзеркало нашої душі. Як виглядають наші душі сьогодні і як вони повинні виглядати? На ці питання вода теж може дати відповідь.

Куди ми направляємося? І як нам захистити цю планету? Подібні питання можна реально розглядати, тільки якщо ми визнаємо велич людини. Можливо, наступить вре- мя, коли ми перестанемо бачити в людині лише якийсь злий фактор, що несе планеті одні нещастя. Я думаю, ми недооцінюємо вроджені здатності, якими кожний з нас володіє. Наша могутність воістину величезна.

По оцінках учених, у природі існує від 108 до 111 хімічних елементів (я думаю, що насправді 108, і нижче поясню чому). На сьогоднішній день у людському тілі підтверджена наявність 90 елементів - із всіх живих істот тільки людин містить так багато. Але я підозрюю, що усередині нас дотепер залишилися ще невиявлені елі- менты (або ж ми придбаємо елементи, що залишилися, у процесі еволюції, наближаючись до того, щоб стати завершеною й зробленою людиною).

Більш эволюционно розвинені створення містять більша кількість елементів. У порівнянні з людиною, рослини містять значно менше елементів, і в чому це про- є? Можна припустити, що менша кількість елементів означає меншу здатність випробовувати емоції.

Багато тварин можуть випробовувати біль, але, найімовірніше , тільки люди (і деякі тварини, эволюционно близькі до людей) здатні випробовувати вищі емоції - такі, як сум і пристрасть.

Якщо ми будемо розглядати людське тіло як целую всесвіт у мініатюрі, здасться навіть природним, що ми містимо в собі всі елементи. Відповідно до буддизму, людина народжується з 108 земними страстями (такими, наприклад, як сум'яття, прихильність, ревнощі й марнославство), які мучать нас протягом всього нашого життя. Я думаю, логічно припустити, що ці 108 земних страстей мають свої відповідності в 108 елементах.

По суті, перший же прилад для визначення вібрацій, що я випробував у Японії, зробив великий крок до доказу цього припущення. Прилад міг вимірювати унікальні вібрації, що випускаються всім, що перебуває навколо нас, і потім передавати їхній воді. Я зміг записати вібрації, що виходять від різних людей, і зрозумів, що негативні вібрації, які ми випускаємо, відповідають коливанням, що випускається різними елементами.

Так, наприклад, вібрації, створені роздратуванням, еквівалентні вібраціям ртуті, створені гнівом - вібраціям свинцю, а вібрації суму й жалі збігаються з вібраціями алюмінію. Сумніви пов'язані з кадмієм, розпач із залізом, а стрес - із цинком.

В останні роки неодноразово вказувалося на те, що використання алюмінієвого кухонного посуду може сприяти розвитку хвороби Альцгеймера. Якщо це дійсно так, можливо, причина криється в тім, що алюміній має ту ж частоту коливань, що й сум; тому сум і жалі літнього віку викликають тягу до алюмінію, що й веде до початку хвороби Альцгеймера.

Джоан Дэйвис, про яку я згадував у попередній главі, розповіла наступний цікавий випадок:

Один фізик проводив експеримент, у якому вивчаючи, як розташування планет впливає на воду. Він брав воду, що містить різні мінерали, і дивився, наскільки легко папір усмоктує воду при певнім положенні планет.

Він виявив, що, коли Сатурн робить на Землю сильний астрологічний вплив, свинець добре усмоктується папером, у той час як інші елементи, такі як мідь, срібло й залізо, усмоктуються мало або не усмоктуються зовсім.

Із цього ми можемо зробити висновок про те, що між Сатурном і свинцем існує близький зв'язок. Метали резонують із емоціями й настроями людей [наприклад, свинець - із гнівом], і тому логічний висновок полягає в тому, що Сатурн тісно пов'язаний з почуттям гніву.

Цілком імовірно, що відносини між планетами й людською особистістю, про до- торых говорять астрологи, можуть якимось образом бути зв'язані й з металами* .

Для мене ця теорія містить глибокий зміст, особливо якщо врахувати, що в мене є власні подання про відносини між 108 земними страстями й хімічними елементами. Кількість планет у Сонячній системі - 9. Це число, що при множенні на 12 дає нам 108. Використовуючи Періодичну систему, ми, імовірно, один раз зможемо визначити, яка планета відповідає яким елементам.

Уже працюючи над цією книгою, я побачив телевізійну передачу, у якій розповідалося про те, що всі елементи на Землі були створені від жару зірки, що вибухнула в далекому космосі. Ще одна цікава деталь цієї головоломки...

Протягом всього життя ми будемо подвластны 108 земним страстям, але як нам справлятися із цими негативними емоціями, яких, здається, неможливо уникнути? Уміння перемагати негативні емоції - це те, чому нам просто необхідно навчитися, якщо ми хочемо домагатися успіху в цьому житті. Отже, що ж ми повинні робити, якщо зауважуємо, що наша свідомість затуманена гнівом, сумом, заздрістю або іншими негативними емоціями?

Для початку ми повинні зрозуміти, що неможливо, та й необов'язково прагнути повністю позбавити себе від емоцій. Жодна людина не може повністю звільнитися від негативних думок. Всі ми несемо в собі пам'ять наших предків з давньої давнини, починаючи із пробудження свідомості в першій людині, і всім нам призначено успадковувати частина їх негатив-ности.

І все-таки дійсно неприємно усвідомлювати, що ми нездатні звільнитися від постійних негативних думок і емоцій, що долають нашої душі. Як ми можемо боротися з ними?

Якщо ґрунтуватися на законі вібрацій, відповідь виявиться досить простий. Нам треба всього лише почати випускати емоції, протилежні негативним. При сполученні двох протилежних хвиль негативна емоція зникає.

Кілька років тому назад в одному японському університеті розробили метод, що дозволяє стирати один звук іншим. Учені створювали шум, що служив для того, щоб стерти небажаний шум, і в результаті виникав тихий простір (наприклад, навколо телефону). Уизначивши довжину хвилі небажаного шуму, дослідники могли створювати точну протилежність йому й транслювали цей звук з гучномовців, що приводило до повного знищення звуків у певній області простору. Цікаво, що цей спосіб уже використовується для того, щоб нейтралізувати шум моторів автомобілів на автотрасах.

Цей принцип застосуємо й у сфері людських емоцій. Для кожної негативної емоції існує в точності протилежна їй позитивна. У нижченаведеному списку наведені емоції, що створюють протилежні частоти: ненависть гнів страх занепокоєння вдячність вдячність доброта сміливість щиросердечний спокій цілковите самовладання

Той факт, що дві протилежні емоції випускають хвилі однакової довжини, важливий для нас по двох причинах. По-перше, подібно докторові Джекилу й містерові Хайду, всі ми маємо дві особи. Ви, імовірно, зауважували, що запальні люди легко можуть розплакатися, а людина, який усі вважають безумовно гарним, здатний зненацька вчинити злочин. Нам часто доводило чути про чоловіків, які добрі й ніжні зі своїми дівчинами, але впадають у з і починають загрожувати їм, як тільки ті заговорюють про розставання.

Як немає людини, повністю позбавленого злого початку, так і немає нікого, хто був би зробленим втіленням чистого зла. Те, що людина здатна випробовувати противопо- помилкові почуття, саме й робить його людиною.

Якщо ви занедужали ненавистю, тоді зцілення вам належить шукати в почутті вдячності й замилування.

Але навіть якщо ви знаєте об цьому, все-таки буває важко наповнити вдячністю серце, у якому вже оселилася ненависть. У таких випадках можна вдатися до допомоги цілителя. Можливо, чудодійна лурдская вода у Франції, що, як говорять, має цілющі властивості, наповнена почуттями вдячності Діви Марії. Тому ті, хто занедужав, випускаючи вібрації ненависті, дійсно можуть одержати чудесне исце- ление, випивши цю священну воду.

Тут діє той же принцип, на якому ґрунтується вся гомеопатія. Чому, коли отрута розведена у воді настільки , що його вже неможливо виявити фізичними методами, спочатку отрутний розчин стає лікувальним? Коли сама речовина зникає, у воді залишається лише пам'ять про його вібрації; тоді- те отрута й стає ліками.

Якщо міркувати логічно, ліки не дуже- то корисні для тіла. Вони можуть полегшити симптоми захворювання й позбавити від болю, але ліки можуть також стать і сильна отрута.

Ліки, що рятує від болю, часто має протилежну частоту коливань щодо коливань болю, проти якої воно націлено. Змішуючи разом різні речовини в лабораторних умовах, можна знайти шукані частоти. Якщо ми введемо таку речовину миші й одержимо бажаний ефект, то можемо потім спробувати дати ця речовина людині. Коли ліки попадають у тіло й біль припиняється, вібрації від змішаних у цих ліках речовин також припиняються, кожне із цих речовин вертаються у свій вихідний стан і починають випускати свої власні вібрації. Однак, якщо ці вібрації випадково ушкодять інші клітинні структури, тоді згубних побічних ефектів не уникнути.

Ліки корисні для лікування хвороби, але, по суті, ми не розуміємо, чому і як діє ті або інші ліки. Але якщо подивитися на ліки з погляду коливань, то можна побачити зовсім іншу картину. Так, наприклад, під час операції частота коливань ушкодження лікується лише значно більше сильною частотою.Предпо- Ложим, що ви падаєте з високого будинку й ударяєтеся об землю. У момент удару частота коливань вашого тіла збільшується в багато сотень раз, створюючи явно критичну ситуацію. Драматичні й раптові зміни в частоті тіла приведуть до найсильнішого болю й численних ушкоджень. У таких випадках лікування повинне полягати в застосуванні рівних або навіть більше сильних частот - саме тому часто в справу вступає скальпель хірурга. Гострі інструменти по своїй природі мають більше високі частоти, і робота хірурга полягає в тому, щоб за допомогою подібних інструментів урізатися в тіло пацієнта й повернути частоту його коливань до нормальних величин.

По моєму глибокому переконанню, лікар, що займається лікуванням людського тіла, повинен бути в першу чергу філософом. У минулому роль лікаря виконував шаман або жрець плем'я, що призивав своїх одноплемінників правильно жити, додержуватися законів природи й використовувати її цілющі сили.

Якби лікарі лікували не тільки хворі частини тіла, але й людська свідомість, тоді, мені здається, згодом не потрібні б сталі й лікарі, і лікарні. Занедужавши, люди йшли б до філософа, що живе поблизу, щоб той допоміг їм усвідомити зроблені помилки, а потім верталися б додому, повні рішучості жити більше правильним життям. Цілком імовірно, що лікарі майбутнього стануть скоріше "радниками", чим тими "лікарями", яких ми маємо сьогодні.

Я багато розмовляв з людьми про їхні проблеми зі здоров'ям і прийшов до розуміння того, що наші хвороби багато в чому є наслідком наших негативних емоцій. Якщо вам удасться позбутися від причини, що викликала подібні емоції, тоді у вас може виявитися закладена природою здатність самому виліковувати від хвороб. Важливість позитивного настроя не можна недооцінювати!

Позитивне мислення підсилить вашу імунну систему й допоможе вам почати рух убік видужання - і саме зараз медичне співтовариство починає це усвідомлювати. Так, наприклад, є лікар, що лікує ракових хворих сходженнями в гори. Коли ви повертаєте людині сенс життя, це й підтримує його дух, і зміцнює їм- мунную систему.

У наші дні значно зріс інтерес до "холистической" (цілісного) медицині, що займається не тільки лікуванням симптомів хвороби, але переглядає весь спосіб життя пацієнта й піклується про його психологічне благополуччя. Не дуже давно, наприклад, наші лікарі створили організацію за назвою Японське суспільство холистической медицини.

Часи, коли ми вірили лише в те, що можна побачити неозброєним оком, пройшли, і тепер ми починаємо усе більше замислюватися про важливість душі. Ми рухаємося в правильному напрямку, і я думаю, що в сторіччі, що наступило, саме таким стане напрям думок більшості з нас.

Людське тіло головним чином складається з води, а свідомість - це душу. Те, що допомагає воді плавно протікати по нашому тілу, - вище всіх інших медичних методів, доступних нам. Саме головне - це містити душу в чистоті. Тільки представте, що через ваше тіло протікає вода, здатна утворювати прекрасні кристали! Це мо- жет бути, якщо ви самі дозволите цьому бути.

Жодне ліки не можуть зрівнятися із цілющою силою любові. З тих пор як я прийшов до усвідомлення цього, я продовжую повторювати людям, що імунітет - це любов. І дійсно, що може краще переборювати негативні сили й повертати тілу життєву енергію?

Втім, недавно я відчув необхідність змінити свою термінологію. Тепер я знаю, що імунітет створює не одна лише любов, але любов і вдячність. І переконався в цьому завдяки наступному експерименту.

Я нагрівав воду в мікрохвильовій печі й потім намагався визначити вплив магнітного поля на кристали. Використовував два типи води - дистильовану воду й воду з-під крана, що попередньо показував слова "любов" і "вдячність". Кристали, утворені дистильованою водою, були знівечена й незакінченими, але вода, що піддалася впливу слів "любов" і "вдячність", створювала закінчені кристали. Іншими словами, "любов" і "вдячність" змогли зробити воду несприйнятливої до руйнуючого впливу магнітного поля.

Я вже відзначав, що вода, який показували слова "любов" і "вдячність", утворить самі прекрасні кристали. Звичайно, слово "любов" і саме по собі здатно про- разовывать чудові кристали, але, об'єднавшись, "любов" і "вдячність" надають кристалам дивну глибину, вишуканість і блискотіння, подібне блиску діаманта.

Крім того, я виявив, що кристали "любові" і "вдячності" у действитель- ности більше схожі на кристали "вдячності", чим "любові". Це вказує на те, що вібрації "вдячності" сильніше й впливають на формування кристала. Любов - це більше активна сила, дія, пов'язане з безумовною віддачею себе. На противагу їй, вдячність - це сила більше пасивна, почуття, що виникає того, що вам дали щось; ви усвідомлюєте, що вам вручають дарунок життя, і простягаєте обидві ру- ки, щоб з радістю одержати його.

Любов і вдячність можна віднести до філософських категорій Ян і Инь соот-ветственно. Якщо з - це сонце, то вдячність - місяць. Якщо з - чоловік, то вдячність - жінка.

Тоді чому ж ми говоримо, що пасивна енергія Инь, або вдячності, силь- її, чим любов (Ян)? Міркуючи над цим питанням, я натрапив на цікаву ідею, до- торая допомогла відповістити на запитання про те, як ми можемо (і повинні) прожити своє життя.

Отже, які відносини між любов'ю й вдячністю? Для відповіді на цей в- прос ми знову можемо звернутися до води, використовуючи її як модель. Молекула води складається із двох атомів Водню й одного атома кисню, представлених у хімічній формулі як Н;О. Якби любов і вдячність, подібно кисню й водню, були зв'язані вме- сте в пропорції 1:2, вдячність була б удвічі більше любові.

Я припускаю, що вдвічі більше вдячності, чим любові, - це саме те соот- носіння, до якого всі ми повинні прагнути. На одному із семінарів, після того як я згадав про це у своїй доповіді, дві молоді жінки підійшли до мене й сказали: "На нас це зробило сильне враження. Адже ви хотіли сказати, що в людей один рот для того, щоб говорити, і дві юшки для того, щоб слухати, не чи правда?"

"Правильно! Цілком правильно!" - викликнув я й зрозумів, що в цю мінуту став не- багато мудріше.

Спостерігаючи за миром природи, ми бачимо, що пасивна енергія володіє більшої си-лой. Морська риба відкладає величезну кількість ікри, але лише невелика частина икри- нок досягає тої стадії, коли з них з'являються маленькі рибки. Гнітючий же біль- шинство ікринок стає їжею інших морських створень.

Чи жили люди коли-або, випробовуючи вдвічі більше вдячності, чим любові? Я підозрюю, що саме навпаки.

Звичайно, не можна заперечувати велич любові, і більшість із нас дійсно має загальне подання про силу й владу любові. І проте всі ми виховані культурою, у якій основна увага приділяється силі любові, у той час як інша частина цієї формули залишається практично позабутої.

Людство відвернулося від усього, що не можна було побачити, і зосередило свою увагу на матеріальному світі. Заради того щоб витягти із цього матеріального світу якнайбільше , ми вирубували ліси й зрошували пустелі, намагаючись тим самим забезпечити вір- ховное панування нашої культури.

Подібний прогрес людського суспільства дійсно може бути результатом любові - до наших родин і до наших країн, - але доти , поки ми не перестанемо жити, ру- ководствуясь лише цими принципами, кінця конфліктам не буде. Історія XX століття було історією боротьби й воєн.

Можливо, ми нарешті прозреем і побачимо, що шлях, яким ми йдемо, веде в нікуди. Ми пожертвували занадто многим заради того, щоб заволодіти всіма багатствами життя.Ле- Са знищуються, чистої води більше майже не залишилося, і навіть саму землю ми розрізали на шматки й розпродали.

Головне, у чому сьогодні бідує мир, - це вдячність. І перше, що нам необ- ходимо зробити, - це навчитися задовольнятися тим, що ми маємо. Ми повинні испыты- вать подяка за те, що народилися на планеті з таким багатим природним миром, і бути вдячні воді, що уможливила саме наше життя. А справді , чи знаємо ми, як це чудово - мати можливість вдихнути повними грудьми чисте повітря?

Якщо ви відкриєте очі, то побачите: мир повний того, що заслуговує вашу при-знательность.

Ви тільки уявіть собі, який чистої буде вода, що наповнює ваше тіло, коли ви станете втіленням цієї вдячності. Коли це відбудеться, ви самі станете пре- червоним, сяючим кристалом світла